Наш час дещо нагадує рослину з оранжереї: його можна
цілий рік вирощувати і розмножувати, щоби постійно споживати його розкішні
плоди. Перша добра новина: час теж можна «розмножувати» — і без особливих
зусиль. Друга, теж непогана: час розмножується головно заощадженнями.
Ось кілька порад від «садівників».
Календар і план дня
Календар не повинен бути «зашморгом». Це не намордник для нашої особистої
свободи і не скажений пес, що скалить ікла прострочених термінів, нудних службових
зустрічей або незручних лікарських візитів. Календар, а в ньому приблизний план
кожного дня, — це шанс для розумного використання часу. З одного
боку, це допомагає уникнути спокуси цілий день безцільно марнувати час —
плисти за течією, як життя понесе; з іншого ж — захищає від істерії, що
все має бути зроблено сьогодні, зараз, і то блискуче. З плану бо
легко побачити, що реально можна зробити, а
що перенести на завтра. Календар також допомагає позбутися ілюзії, ніби час
гумовий і що я точно все встигну, хоча ще навіть не починав.
Порядок
При помноженні часу однією з найбільш благословенних чеснот є порядок.
Підтримання порядку на столі, в шафах, одязі, в документах тощо займає загалом
набагато менше часу, ніж необхідність розгрібати потім купи різних речей і
сміття, коли щось терміново потрібно. Не згадуємо вже про те, що в таких
невдалих пошуках поступово втрачаємо здоров’я, настрій, нерви й нерідко —
хороші сімейні стосунки, бо безлад це одна з основних причин домашніх війн.
Засоби масової інформації
Години перед екранами. Телебачення, інтернет, комп’ютерні ігри різних
поколінь… В той час, як медіа-експерти зводять ці наші витончені медіальні
потреби заледве до двох: потреби в інформації та потреби в розвагах. Поставмо
собі розумне запитання: чи бідна мати Земля, яка існує мільярди років, так
сильно змінюється кожні 24 години, аж ми повинні дізнаватися про ці зміни
більше, ніж 20 хвилин на день? І скільки годин на день має
розважатися, мов дитина, здорова, доросла людина, яка — здавалося б —
уже мала вирости з дитячих штанців?
Пунктуальність
Якщо ви запросили гостя, а він запізнився на годину, то варто було би
втрату часу помножити на кількість домочадців, які чекали його приходу. Тоді
звичайна годинка раптово би перетворилася на чотири, п’ять, шість…! П’ятнадцять
хвилин — це максимальне «алібі» для запізнення. Якщо ми не шануємо свого
часу, то повинні хоча би мати повагу до часу інших. Інакше, коли трапляється
щось непередбачуване, безтурботність і лінивство — не личить! Гіршим може
бути тільки прихід заздалегідь до когось додому. Цього не проковтне жоден
підручник з етикету.
Якість
Смак часу — а, отже, життя —насправді залежить не від того,
скільки його маємо, а від того, як ми його використовуємо. Замість шести
кепських книжок краще прочитати одну хорошу. Замість десятьох поганих фільмів
(серіали в цьому відношенні — катастрофа…) краще подивитися один
достойний. Замість трьох бесід із пліткарями та блазнями краще повечеряти з
мудрим. І так далі…
Мовчання
Я вже давно відкрила, що не можна півгодини мудро говорити, якщо перед
тим чотири години не мовчиш. Який це має зв’язок із заощадженням часу?
Першорядний! Бо в тиші, а не в галасі ми набуваємо мудрості. А набута
мудрість економить час як для того, хто нею володіє, так і для тих, хто захоче
скористатися з його прикладу або мудрості. За дурість іноді приходиться платити
десятиліттями. Це час змарнований, болісний, ненависний. І для чого?
Дурість і лінь — два головних крадії нашого часу.
Молитва і споглядання природи
Молитва і споглядання природи роблять із нашим часом чудеса: помножують
його в паралельні світи й різноманітні переживання. Ми ніби тут і зараз, а
насправді торкаємось якоїсь іншої, вищої реальності. Коли молимося, то радіємо,
що можемо доторкнутися думкою до чогось більш тривалого, ніж ми, не підвладного
часові, і Когось, Хто існує поза тим часом, бо сам його створив. Природа —
хоча й мінлива — говорить до нас мовою метафізики. Отже, ми, підвішені між
тисячолітньою величчю гір і ароматом квітки — королеви однієї ночі,
віднаходимо своє місце у прекрасному сопричасті вічності зі швидкоплинним. Але
це у вільний час; а в повсякденні природа має свій ритм і годинник. Вони
також були створені для визначення годин молитви в монастирях. Там, де є
відповідна пора і час на молитву, там усе впорядковано та врівноважено, як у
відомій фразі «ora et labora» (молися і працюй).
Люди
Що не людина, то світ. Зустріч з іншою людиною поширює наші особисті
горизонти так, ніби нас запросили в подорож. Але ця подорож також може бути
небезпечною, якщо маємо справу з негідником; бурхливою, якщо маємо справу з
авантюристом; нудною, якщо зустрінете телепня; нестерпною, якщо ваш товариш
пліткар… Час у такій компанії не буде втрачений тільки тоді, коли спробуємо їм
допомогти і відвернути від поганої дороги. Але, якщо зустрінете хорошу, святу
людину, то не жалійте часу на те, щоб перебувати з нею і грітися у світлі її
слів та вчинків. Такі люди — лікарі душ.
І останнє: час, вкладений у добрі сімейні відносини, завжди
використаний чудово.
Немає коментарів:
Дописати коментар